Ви зараз переглядаєте Перша Різдвяна хода в серці Ганновера

Перша Різдвяна хода в серці Ганновера

  • Категорія запису:Культура
  • Запис опубліковано:

Українські колядки серед Ганновера, різдвяні зірки над головами, мерехтіння свічок і сотні людей, яких зв’язала в єдине ціле давня традиція. 14 грудня 2025 року вулицями німецького міста вперше пройшла українська Різдвяна хода, організована за участю громадської організації Witryla e. V.

Для українців, які знайшли тут прихисток, і для місцевих жителів це дійство стало чимось більшим, ніж просто святковим елементом — воно перетворило вулиці Ганновера на простір щирого культурного діалогу.

Різдвяні зірки та українські колядки на вулицях Ганновера. До ходи долучилися понад 200 учасників.

Свято, яке почалося задовго до самої ходи

За яскравими хоругвами та багатоголосним співом стояли тижні кропіткої праці! Щоб хода звучала та виглядала впевнено, учасники заздалегідь збиралися на репетиції, вивчали рідкісні колядки та вибудовували багатоголосся.

Паралельно кипіла робота на творчих майстер-класах. Дорослі й діти власноруч створювали атрибути українського Різдва:

  • Багатопроменеві різдвяні зірки та солом’яні павуки;

  • Автентичні маски для маланкування та різдвяні венки.

Ці передсвяткові зустрічі готували атрибутику, сформували живе коло однодумців — людей, які прагнуть ділитися своїм спадком та вкорінювати її на новому місці.

Українська різдвяна хода в центрі Ганновера

Недільного вечора центр міста затамував подих. Маршрут ходьби пролягав від Willy-Brandt-Allee через Platz der Menschenrechte та руїни Aegidienkirche до Platz der Weltausstellung.

Понад 200 учасників із Ганновера та сусідніх містечок пройшли цим шляхом, несячи попереду сяючі зірки та запалені свічки! Майже дві з половиною години над містом лунала коляда. Німецькі перехожі зупинялися, виймали телефони, усміхалися і довго спостерігали за цією незвичною для Ганновера процесією.

Особливою рисою ходи стало її природне багатомовлення. Поряд із давніми українськими мотивами лунали різдвяні пісні німецькою, англійською, молдовською та італійською мовами. Українське Різдво стало точкою зустрічі для людей із найрізноманітнішим культурним досвідом.

Найбільш чутливий момент відбувся біля історичних руїн церкви Aegidienkirche. Хода зупинилася для спільної молитви за Україну та її захисників. У центрі європейського міста святкова радість на хвилину поступилася місцем глибокій тиші, пам’яті, вдячності та надії на світ.

Спільна молитва за Україну та її захисників біля церкви Aegidienkirche.

Українське Різдво стає частиною життя міста

Ця хода продемонструвала важливу річ: збагачуючи його новими барвами.українська спільнота в Німеччині не просто дбайливо береже свої звичаї у вузькому колі,а робить їх органічною частиною культурного обличчя Ганновера! Знайомі з дитинства пісні та традиційні символи звучали тепер у європейському міському просторі,

Успіх цієї масштабної події став можливим завдяки злагодженості багатьох людей та інституцій.

Люди, завдяки яким це стало можливим

Організатори висловлюють щиру вдячність усім, хто долучився до створення цієї сторінки в історії українського Ганновера:

  • Поліції Ганновера — за професійне супровід та забезпечення безпеки впродовж усього маршруту.

  • Свято-Володимирській громаді – за духовну підтримку та солідарність.

  • Софії Чайкіній та музичному центру MusikLabor– За творче партнерство,фахову підготовку вокалістів та натхнення,яке об’єднало учасників.

  • Шкірному майстру, волонтеру та коляднику,чий внесок зробив це свято можливим.

  • Фотографині Kateryna Botiuk, що зробила фотографії під час ходи.

Нехай ця коляда лунає щороку!

Перша українська різдвяна хода в Ганновері залишила по собі більше, ніж спогади про гарний зимовий вечір. Вона показала, що традиції живуть доти, доки є люди, які готові їх продовжувати.
Ми сподіваємося, що з часом ця хода стане невіддільною частиною різдвяного життя Ганновера — святом, на яке чекатимуть, до якого готуватимуться і на яке приходитимуть цілими родинами.
Щоб українська коляда й надалі звучала тут — далеко від рідного дому, але серед людей, які розуміють її цінність.

До нових зустрічей під різдвяною зіркою!