Наталія Полонська-Василенко: літописиця українського жіноцтва.
Авторка статті – Анастасія Кучеренко.
Магістриня історії, випускниця Одеського національного університету ім.І.Мечникова,
Незалежна дослідниця, Одеса/Брауншвайг.
Серед наукових інтересів: історія еміграції, жіноча історія та європейське Середньовіччя.
Вступ:
У центрі знимка професори О. Оглобин, Н. Полонська-Василенко, Д. Дорошенко і Д. Крупницький. Міттенвальд, 1947 рік, Німеччина.
Сивочола пані дивиться на нас зі знимку середини ХХ століття. Її життя переплелося з долями української наукової та політичної еліти доби визвольних змагань, а згодом і еміграції.
Професорка Наталія Полонська-Василенська опинилася у Німеччини із “другим Великим ісходом” — хвилею еміграції часів Другої світової війни, коли рештки української інтелігенції рятувалися від радянських репресій, вивозячи з собою не лише власні життя, а й безцінні архіви та рукописи.
У поруйнованій Німеччині, у таборах для переміщених осіб, так звані табори Ді-Пі (Displaced Persons Camps) – невелика громада українських біженців спромоглася дати своїм людям справжню наукову установу – Український вільний університет, який діє й сьогодні. Протягом багатьох років він слугував одним із незалежних центрів дослідження історії України поза «залізною завісою».
Біля витоків відродження університету стояла професорка Наталія Полонська-Василенко – жінка, що належала до перших поколінь студенток та науковиць.. На шостому десятку життя їй довелося починати все спочатку.
Наталія Полонська-Василенко в молодості. Київ
Життя та діяльність Наталії Дмитрівни звели її з багатьма цікавими людьми. Як історикиня, вона осмислювала українське минуле; як науковиця — однією з перших поглянула на історію очима жінок. Полонська-Василенко була першою жінкою приват-доцентом Університету святого Володимира у Києві, в її спогадах можна відшукати чимало цінних свідчень про те, як жінки долучалися до академічного життя на початку ХХ століття.
Хоча частина її паперів пропала в Києві, саме в еміграції починається плідний публіцистичний етап, пов’язаний із жінками в історії України.
У 1950-х роках вона друкує біографії маловідомих постатей княжої доби — «Адельгайда-Євпраксія», «Донька Володимира Мономаха», «Мати короля Данила» — та пише розвідки про княгиню Ольгу. Поруч із цим досліджує сучасниць і попередниць — жінок-науковиць, письменниць, громадських діячок.
Часопис «Союзу українок Америки»,
Лондонський часопис української еміграції у якому друкувалася Н.Полонська-Василенко
Її життя було пов’язане не лише з академічним середовищем, а й із політичною елітою України. Вона писала некрологи Марії та Катерині Грушевським; підтримувала стосунки з родиною Скоропадських, що тоді також мешкала в Німеччині; багато років дружила з Людмилою Старицькою-Черняхівською — письменницею, депутаткою Центральної Ради та жертвою совєцьких репресій.
Багато з цих біографій увійшли до її книжки «Видатні жінки України», присвяченої тим, «які справді відзначилися або своїм глибоким розумом, або політично-державницьким хистом, чи талантом внесли в скарбницю української культури тривалі вартості».
Наталія Дмитрівна чимало уваги приділяла праці з археологічними та архівними матеріалами Південної України. Ці матеріали згодом дали їй змогу написати власну двотомну «Історію України».
Головна праця Н.Полонської-Василенко, видана на еміграції
Однак найширшу репрезантацію – не лише продиктовану державницькою історією – жінки отримають у «Спогадах» Наталії Полонської-Василенко. П’ятсот сторінок тексту з тисячі написаних, потім загублених і знову віднайдених занурять вас у дореволюційний Київ; атмосферу Вищих жіночих курсів та сімейних драм.
Через призму власного життя Наталія Полонська-Василенко показує багатство жіночих доль і взаємин, що виходять далеко за межі звичної чоловікоцентричної історії ХХ століття.
Що почитати?
Н.Полонська-Василенко, Спогади.
доступні у інтернет-магазинах –
https://www.yakaboo.ua/ua/natalija-polons-ka-vasilenko-spogadi.html
Н.Полонська-Василенко, Історія України: У 2 т.
Н.Полонська-Василенко, Видатні жінки України
доступні на сайті електронної бібліотека Diasporiana –
https://diasporiana.org.ua/ukrainica/2298-polonska-vasilenko-n-vidatni-zhinki-ukrayini/
Більше цікавого у інстаграм авторки — https://www.instagram.com/an.fisherata/an.fisherata
